2010, том 15, № 4
ДИФРАКЦІЯ ТРИВИМІРНОГО ПУЧКА ГАУССА З КРУГОВОЮ СИМЕТРІЄЮ ПРОСТОРОВОГО РОЗПОДІЛУ ПОЛЯ НА ПРОНИКНИХ ЕКРАНАХ
В. В. Ячін, Т. Л. Зіненко, В. К. Кісельов
3-11
Розв’язано задачу розсіяння тривимірного гауссівського пучка, що падає під довільним кутом на двоперіодич-ний магнітодіелектричний шар. Запропоновано нові формули представлення розсіяного поля тривимірного гауссівського пучка, що дозволяють зменшити час чисельних розрахунків просторового розподілу поля. Зображено графіки, що ілюструють застосування даних формул до розрахунку розсіяння похило падаючого пучка на магнітодіелектричний шар.
АНАЛІЗ ВПЛИВУ АЗИМУТАЛЬНОЇ НЕОДНОРІДНОСТІ ДІЕЛЕКТРИКА НА ЗАТУХАННЯ МОД В ПОРОЖНИСТИХ ДІЕЛЕКТРИЧНИХ І МЕТАЛОДІЕЛЕКТРИЧНИХ ХВИЛЕВОДАХ
А. І. Горошко, В. К. Кісельов
12-15
Методом збурення досліджено вплив азимутальної неоднорідності
діелектрика на затухання спрямовуваних мод порожнистого діелектричного
хвилевода. Проведено оцінку впливу таких неоднорідностей на затухання мод в
метало-діелектричному хвилеводі при малому затуханні робочої моди HE11. Показано, що затухання мод в обох хвилеводах не
критичне до невеликих неоднорідностей. Лінійно поляризована мода HE11 в обох хвилеводах більш чутлива до зміни діелектричної
проникності в площині поляризації вектора 
АНАЛІЗ ПЕРІОДИЧНИХ СТРУКТУР НА БАЗІ П- ТА Н-ПОДІБНИХ ЩІЛИННИХ РЕЗОНАТОРІВ У ЗАЗЕМЛЮЮЧОМУ ШАРІ СТРІЧКОВОЇ ЛІНІЇ ПЕРЕДАЧІ
Ю. В. Рассохіна, В. Г. Крижановський
16-22
Методом поперечного резонансу розраховано спектр резонансних частот та характеристики розсіювання П- та Н-подібних щілинних резонаторів у заземлюючому шарі мікрострічкової лінії передачі. Показано, що П- та Н-подібні щілинні резонатори формують характеристику розсіювання основної хвилі мікрострічкової лінії у вигляді двох смуг загородження.
ЕВРИСТИЧНА МОДЕЛЬ ПОЛЯ МІЛІМЕТРОВИХ І САНТИМЕТРОВИХ РАДІОХВИЛЬ НАД СХВИЛЬОВАНОЮ МОРСЬКОЮ ПОВЕРХНЕЮ ПРИ СИЛЬНИХ ЗАТІНЕННЯХ
В. Б. Разсказовський, Ю. Ф. Логвінов
23-31
Запропоновано модель для опису міліметрових і сантиметрових радіохвиль поля над схвильованою поверхнею моря при малих кутах ковзання в області висоти, що нижча за межу застосовності наближення дотичної площини. Отримано залежно від дистанції інтенсивності когерентної і випадкової компонент поля. Показано, що при великих кутах ковзання результати обчислень запропонованим методом і методом дотичної площини співпадають.
ДОСЛІДЖЕННЯ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ СПОСТЕРЕЖУВАНОСТІ НАДВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ У РАЙОНАХ СВІТОВОГО ОКЕАНУ
І. П. Безгіна, І. М. Миценко, С. І. Хоменко
32-38
Приведено результати експериментальних досліджень дальності дії радіолокаційної станції сантиметрового діапазону в районах Світового океану. Досліджено залежності відбитих сигналів від дальності в загоризонтній області за різних умов поширення радіохвиль. Одночасно з радіолокаційною спостережуваністю здійснено визначення дистанційних залежностей множника ослаблення радіохвиль V(r) по полю прямого сигналу і виконано розрахунок ефективної площі розсіяння суден і її залежність від відстані за горизонтом.
ВПЛИВ ФЛУКТУАЦІЙ КОЕФІЦІЄНТА ЗАЛОМЛЕННЯ РАДIОХВИЛЬ У ТРОПОСФЕРІ НА РОБОТУ РАДІОІНТЕРФЕРОМЕТРА
Д. Д. Халамейда
39-44
Розглянуто вплив флуктуацій в турбулентній тропосфері на точність виміру кута приходу радіохвиль для оцінки рефракційних властивостей тропосфери за допомогою радіоінтерферометра. Отримано вирази, що описують роботу інтерферометра, і проведено дослідження його характеристик за допомогою методу Монте-Карло. Показано, що навіть у разі сильно турбулентної тропосфери (середньоквадратичне відхиляння ∆N = 10 N-ед.) флуктуації фазового фронту хвилі, що падає на антени інтерферометра, дозволяють отримати достатню точність виміру кута приходу для розрахунку інтегрального по трасі градієнта коефіцієнта заломлення тропосфери.
ПРО ЗВ’ЯЗОК ВИСОТИ ХВИЛЕВОДУ ВИПАРОВУВАННЯ ТА ПОСЛАБЛЕННЯ САНТИМЕТРОВИХ РАДІОХВИЛЬ У ЗАГОРИЗОНТНІЙ ОБЛАСТІ
Ю. В. Левадний, В. К. Іванов, В. М. Шаляпін
45-50
Проведено аналіз експериментальних даних для з’ясування взаємозв’язку між висотою хвилеводу випаровування, що визначається за стандартними гідрометеорологічними вимірами, і послабленням сантиметрових радіохвиль у загоризонтній області. Показано, що при зменшенні висоти хвилеводу випаровування на 3 м для малих висот, на 2 м для середніх та 1 м для великих підвищується точність діагностики поширення радіохвиль. Підтверджено, що в тропічних і субтропічних областях Атлантичного океану для низько-розташованих антен хвилевід випаровування є одним з основних механізмів поширення 3-см радіохвиль.
ПОВЕРХНЕВІ ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КОЛИВАННЯ ТЕРАГЕРЦЕВОГО ДІАПАЗОНУ В ПЛАЗМОПОДІБНИХ СЕРЕДОВИЩАХ, ЩО МІСТЯТЬ ПОТОКИ ЗАРЯДЖЕННИХ ЧАСТОК
С. І. Ханкіна, В. М. Яковенко, І. В. Яковенко
51-57
У кінетичному наближенні розглянуто взаємодію заряджених часток з поверхневими плазмонами в структурі напівпровідник-діелектрик (вакуум). Враховано вплив потенційного бар’єра, що існує на межі середовищ, на цю взаємодію. Знайдено інкремент нестійкості поверхневих плазмонів. Показано, що наявність потенційного бар’єра зменшує інкремент.
УРАХУВАННЯ ТРИВИМІРНОГО РУХУ ЕЛЕКТРОНІВ У ГЕНЕРАТОРАХ ТИПУ «КЛИНОТРОН»
ЧАСТИНА 2. АНАЛІЗ РЕАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ
М. В. Мільчо
58-65
За допомогою програми «Клинотрон», яку описано в першій частині, досліджується рух електронів у кількох реальних приладах міліметрового та субміліметрового діапазонів хвиль. Аналізуються результати числового дослідження. Обговорюються перспективи використання цієї програми при розробці нових клинотронів.
ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИК ТРЕТЬОГО ПОРЯДКУ В РОЗПІЗНАВАННІ РУХОМИХ НАЗЕМНИХ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ ЗА ЧАСТОТНО-ЧАСОВИМИ РОЗПОДІЛАМИ СИГНАЛІВ ЗВОРОТНОГО РОЗСІЯННЯ
О. В. Тоцький, П. О. Молчанов, Г. І. Хлопов, В. Є. Морозов
66-73
Розглянуто задачу автоматичного розпізнавання та класифікації рухомих наземних радіолокаційних об’єктів з використанням частотно-часових розподілів нестаціонарних сигналів. Наведено результати експериментальних досліджень, виконаних за допомогою когерентного радара міліметрового діапазону радіохвиль. Виконано порівняльний аналіз показників розпізнавання радіолокаційних образів, що використовують різні способи формування інформативних ознак і методи прийняття рішення про належність об’єктів до одного з класів. Показано переваги обробки даних радіолокаційних вимірів за допомогою біспектрального оцінювання тонкої структури відбитих сигналів.
ХВИЛЕВОДНО-ДІЕЛЕКТРИЧНИЙ РЕЗОНАТОР МІЛІМЕТРОВОГО ДІАПАЗОНУ
Р. І. Білоус, С. П. Мартинюк, О. П. Моторненко, І. Г. Скуратівський
74-77
Досліджено особливості хвилеводно-діелектричного резонатора в міліметровому діапазоні хвиль. Наведено розрахункові залежності власних частот і добротностей Н111-коливання в такому резонаторі від його параметрів. Результати розрахунків порівняно з експериментальними даними, що одержані на макеті резонатора.
ДИСТАНЦІЙНЕ ВИМІРЮВАННЯ РОЗМІРІВ КРАПЕЛЬ ВОДИ ЗА ДОПОМОГОЮ ДВОЧАСТОТНОГО ЗОНДУВАННЯ
О. А. Войтович, А. М. Лінкова, Г. І. Хлопов, С. І. Хоменко
78-84
Наведено результати аналізу можливостей двочастотного методу при вимірюванні розмірів крапель води з використанням радіолокаційного зондування в діапазонах довжин хвиль 8 мм і 3,2 см. Подано результати теоретичного дослідження методу, що виконаний на прикладі монодисперсного середовища, а також результати експериментальних вимірювань розміру крапель за допомогою радіолокаційних і контактних способів.
ОГЛЯДОВИЙ АВТОДИННИЙ РАДIОЛОКАТОР МIЛIМЕТРОВОГО ДIАПАЗОНУ
Г. П. Єрмак, А. В. Варавiн, О. С. Васильєв, I. В. Попов, А. П. Євдокімов, .
| В. В. Крыжановский |
85-91
Наведено результати дослідження оглядового локатора ближньої дії, що розроблений на основі автодинного приймально-передавального модуля 8-мм діапазону з лінійною модуляцією частоти й скануючою антеною дифракційного випромінювання. Усі функції формування та спектральної обробки сигналів, а також керування скануванням проміня антени виконувалися за допомогою цифрового сигнального процесора. Передача команд керування й сигналів з виходу локатора здійснювалася по радіоканалу IEEE 802.11b.